Для відновлення вітчизняної промисловості необхідно створити спеціалізоване міністерство, підтримати вітчизняного виробника та стимулювати відновлення промислового виробництва
Ліквідація Мінпромполітики призвела до вкрай негативних наслідків для формування та реалізації промислової політики країни. В державі ніхто не займається проблемами промисловості, і ніхто не несе відповідальності за стан справ у цих галузях промисловості України.
Як наслідок, результати реформ, що дійсно спроможні вплинути на зростання вітчизняної економіки, створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати, за два останніх роки так і залишилися в зародковому стані.
Концепцією Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 603-р., як оптимальний варіант розв’язання проблеми відновлення стратегічної ролі вітчизняної промисловості визначено реалізацію державної політики структурно-технологічних перетворень промисловості на середньо- і високотехнологічні виробництва шляхом збільшення частки вітчизняних розробок на основі поєднання інноваційної та промислової політики.
Нажаль, будь-яких дієвих заходів, які би здійснювалися державою на виконання цієї концепції, на сьогодні ми відзначити не можемо. За три роки з моменту схвалення цієї Концепції, самої Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості, яка повинна включати в себе комплекс заходів, спрямованих на розв’язання проблемних питань функціонування промислового сектору економіки України, затверджено не було.
Крім того, на теперішній час вже втратили свою чинність Меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами хімічного комплексу 2008 року та Стратегія розвитку хімічного комплексу України у 2007-2015 роках. Жодного іншого програмного документу, який би визначав конкретні кроки на розв’язання проблем хімічної промисловості, її розвиток, і мав статус загальнодержавного, в Україні не затверджено.
При цьому найбільшою загрозою для нашої держави є деіндустріалізація, підсумком якої може стати повне руйнування промисловості, падіння економіки до рівня сировинної, що неминуче потягне за собою подальше зубожіння населення та країни в цілому.
Володіючи потужним інтелектуальним, технологічним і кадровим потенціалом у промисловості, Україна має перспективи створення конкурентоспроможного промислового комплексу, здатного утвердити нашу державу як високотехнологічну.
Однак, сьогоднішня макроекономічна ситуація в країні, військові дії на сході України та відсутність чітких, продуманих дій влади з реалізації економічних реформ наносять непоправної шкоди промисловості України.
За підсумками роботи промисловості України за січень-грудень 2015 року індекс промислової продукції за звітний період порівняно з відповідними показниками 2014 року склав 86,6%, у 2014 році порівняно з показниками 2013 року – 89,9%., у тому числі у хімічній промисловості відповідно 84,1 та 85, 8%;
Це свідчить про стрімку тенденцію до зниження промислового виробництва в Україні, зокрема, у хімічній промисловості.
Причиною падіння промислового виробництва є край несприятливе бізнесове середовище в країні, яке зумовлює збитковість промислових підприємств, чим унеможливлює їх подальший розвиток. Так, у 2015 році загальна сума збитків підприємств хімічної галузі склала 40,3 млрд. грн.
У збиток собі працювало 48% підприємств з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення і 31,7 % хімічних підприємств.
Чітко усвідомлюючи, що покрашення економічної ситуації в країні, а разом з ним і підвищення життя її громадян, може настати лише за умови повноцінної діяльності промислових підприємств, Центральна Рада Профспілки звернулася до Кабінету Міністрів України з вимогою невідкладно розпочати впровадження економічних реформ у галузях промислового комплексу, які спроможні вплинути на створення нових робочих місць, підвищення заробітної плати, зростання вітчизняної економіки.
Також з метою відновлення повноцінної та самодостатньої національної промисловості Центральна Рада вимагає реалізувати такі заходи:
1) створити окремий центральний орган державної влади, а саме - Міністерство промисловості, до основних завдань якого б належали розробка та впровадження виробничих програм розвитку галузей і головних підприємств країни. Концентрація уваги такого органу державної влади повинна бути зосереджена саме на підвищенні ефективності промислового виробництва шляхом покращення якості продукції, дослідження динаміки та структури попиту, співставлення цін на товари з цінами конкурентних компаній, удосконалення функціонування митниці, надання консультацій суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, а також розширення видів послуг, підвищення їхньої якості та конкурентоспроможності, в тому числі і на міжнародному ринку.
2) впровадити виважену та стабільну фіскальну політику з можливим введенням мораторію на внесення змін до податкового законодавства;
3) стимулювати відновлення промислового виробництва (сформувати у податковому законодавстві стимули для розширення виробництва, зокрема експортно орієнтованого, створення нових робочих місць);
4) ліквідувати корупцію та дієво стимулювати зовнішні та внутрішні інвестиції, включаючи і фіскальні стимули та гарантії щодо них;
5) законодавчо захистити українського товаровиробника, тим самим забезпечивши збільшення на внутрішньому ринку обсягів продажу вітчизняних товарів, зокрема, мінеральних добрив, ввівши обмеження ввезення мінеральних добрив виробництва Білорусії та Росії, або збільшивши розмір ввізного мита на їх імпорт, також зняти заборону на ввезення сировини для виготовлення калійних мінеральних добрив, зокрема хлористого калію, оскільки застосування аналогічної білоруської сировини суттєво збільшує собівартість готової продукції і робить вітчизняні товари неконкурентноздатними;
6) створити цивілізований внутрішній ринок продажу природного газу для промислових підприємств та ввести заборону різкого зниження його поставок на хімічні підприємства, що використовують його як технологічну сировину, оскільки внаслідок несанкціонованого зниження подачі природного газу тільки за останній час ПАТ «Рівнеазот» та
ПрАТ «Сєверодонецьке об’єднання Азот» вимушені були припинити виробничу дільність;
7) підтримувати адекватнний курс національної валюти;
8) впровадити державну програму довгострокового кредитування бізнесу;
9) сформувати державний попит на продукцію вітчизняного виробництва та впровадити програму імпортозаміщення.
Розміщено 30 May 2016 - admin