Основні напрями дій Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2016

Основні напрями дій Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2016-2020 роки

Вступ

Конституція України закріпила право громадян на об’єднання у професійні спілки, з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Прийнятий закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", інші законодавчі акти визначили їх роль і місце у цьому процесі.

Зважаючи на те, що соціальний захист в країні та на підприємствах галузей не відповідає гарантованим Основним законом України нормам і стандартам, на низькому рівні залишається оплата праці, не ліквідована заборгованість із її виплати, напруженою є ситуація з продуктивною зайнятістю, охороною праці а також враховуючи міжнародний досвід профспілок, щодо захисту виробництва, трудових прав працівників, - спонукає профспілку до вдосконалення існуючих і освоєння нових форм роботи.

Профспілка працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України, її виборні органи, будучи виразником і представником працівників – членів профспілки, послідовно спрямовують свою діяльність на захист їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів через укладення галузевих угод та колективних договорів з відповідними господарськими органами, як на галузевому так і на виробничому рівнях.

Втілюючи демократичні принципи та враховуючи суспільно-політичні зміни, громадську активність, проведення економічних реформ в Україні, що супроводжуються складними економічними та соціальними процесами як у цілому так і в галузях промисловості, зосереджуємо свою діяльність на визначених VІ-м з’їздом Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості Основних напрямах дій:

1. Основні завдання щодо посилення захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Профспілка через свої виборні органи спрямовує свою роботу на захисті прав членів профспілки на працю, їх продуктивну зайнятість, оплату праці, яка б відігравала її відновлюючу і стимулюючу функцію, ліквідацію заборгованості з її виплати, створення безпечних і здорових умов праці шляхом колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на галузевому та виробничому рівнях, удосконалення їх принципів і підходів.

1.1. Захист прав членів профспілки на працю, продуктивну зайнятість проводити шляхом:

захисту вітчизняного галузевого виробництва, відновлення та збереження галузевого наукового потенціалу, який визначає технічний прогрес та забезпечує конкурентну спроможність продукції підприємств;
забезпечення роботодавцем стабільної роботи підприємств хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної, фармацевтичної, мікробіологічної промисловості, виробництва скла, нафтопродуктозабезпечення, транспортування нафтопродуктів, як основи продуктивної зайнятості працівників-членів профспілки;
збереження і відтворення наявного трудового потенціалу, створення роботодавцем достатньої кількості робочих місць для розширення вітчизняного виробництва через ініціювання розробки нових та реалізацію діючих урядових програм, заходів щодо розвитку галузей промисловості, що входять до сфери впливу галузевої профспілки;
ініціювання підвищення рівня керованості державними підприємствами та підприємствами з часткою державної власності, підвищення ефективності їхньої діяльності;
вживання заходів, направлених на збереження робочих місць, перевищення кількості створених робочих місць над ліквідованими з метою досягнення кількісного і якісного балансу попиту та пропозиції на галузевому ринку праці, недопущення скорочення їх чисельності, в тому числі для членів профспілки, які постраждали на цьому виробництві;
проведення аналізу інформації, поданої роботодавцями щодо доцільності закриття структурних підрозділів виробництв та вивільнення при цьому працівників;
встановлення обмежень при річному вивільненні працівників за ініціативою роботодавців, до 5% від загальної чисельності працюючих;
надання консультативної допомоги, інформаційного та методичного забезпечення членським організаціям профспілки у питаннях зайнятості, особливо в період ведення ними колективних переговорів та при вирішенні колективних та індивідуальних трудових спорів;
підтримки позиції виборного органу первинної профспілкової організації щодо забезпечення соціального захисту працівників у разі їх звільнення внаслідок реорганізації або ліквідації підприємства, зміни форм власності без попередження не пізніше ніж за три місяці до такого звільнення;

обмеження дій адміністрації щодо прийому на підприємство нових працівників у період вивільнення працюючих цього ж підприємства з тією ж кваліфікацією;
володіння інформацією про вакантні місця і нові посади для першочергового їх заняття працівниками цього ж підприємства;
посилення впливу виборних органів профспілки всіх рівнів на прийняття державними органами управління та роботодавцями рішень з питань виробництва, з метою збереження та продуктивного використання робочої сили, оновлення виробничих фондів та технологій, ефективного використання виробничих потужностей і соціальної інфраструктури;
здійснення громадського контролю впровадження роботодавцями системної роботи щодо проведення навчання й перепідготовки працівників, підвищення їх кваліфікації, передбачуючи на ці цілі не менше 3% ФОП;
ділового співробітництва з галузевими міністерствами, організаціями роботодавців у сфері розробки й реалізації заходів, спрямованих на модернізацію, інноваційну підтримку підприємств а також в ході їх реструктуризації, санації чи планового закриття з максимальним урахуванням забезпечення прав та інтересів найманих працівників;
недопущення на підприємствах прихованого (вимушеного) безробіття, відпусток без збереження заробітної плати працівників та застосування контрактної форми трудового договору у випадках не передбачених законодавством;
заборони застосування нетипових форм зайнятості, при яких втрачаються прямі відносини між працівником і роботодавцем, що суттєво звужує права та інтереси працівників;
співробітництва з іншими профспілками щодо:

внесення змін до Закону України “Про зайнятість населення";
залучення міжнародної організації праці (МОП) до експертизи нового проекту трудового кодексу.

1.2. Захист прав членів профспілки на заробітну плату, що забезпечує достатній рівень життя.

З метою забезпечення прав працівників галузей промисловості на гідний рівень життя Профспілка боротиметься за кардинальне підвищення рівня заробітної плати шляхом:

недопущення зниження реальної заробітної плати в період подолання кризових явищ;
здійснення в процесі реформування системи оплати праці переходу на підприємствах і в організаціях від дешевої до високооплачуваної, конкурентоспроможної робочої сили;
вдосконалення нормативної бази визначення прожиткового мінімуму - рівень якого забезпечить потреби самого працівника, утримання членів його сім’ї, витрати на житло, освіту, медичне обслуговування тощо;
доведення тарифної частини у заробітній платі працівникам до рівня 55-70 відсотків, шляхом упорядкування нормування праці, систем матеріального стимулювання;
щорічного підвищення рівня середньої заробітної плати не менш ніж на 25 відсотків, що створить реальні передумови для забезпечення гідної оплати праці;
зростання частки витрат роботодавців на оплату праці у загальних витратах на виробництво в середньому на 25-30% та законодавчого закріплення цих показників;
розробки спільно з господарськими органами заходів, спрямованих на підвищення продуктивності праці;
спрямування колективно-договірного процесу всіх рівнів на розширене відтворення робочої сили, забезпечення зменшення загальної чисельності працівників, що отримують заробітну плату в розмірі нижчому від прожиткового мінімуму на працездатну особу, та недопущення випадків недодержання мінімальних соціальних гарантій в оплаті праці;
співпраці з іншими профспілками та ФПУ, спрямованої на:

а) удосконалення механізму компенсації за затримку заробітної плати та створення вкрай невигідних економічних умов для роботодавця у випадках її невиплати;

б) ратифікації розділу ІІІ Конвенції МОП N 173 “Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця”;

в) прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати”;

г) ратифікації Європейської соціальної Хартії (переглянутої) в повному обсязі, Європейського Кодексу соціального забезпечення, Конвенцій МОП №102 "Про мінімальні норми соціального забезпечення";

д) контролю дотримання виплати заробітної плати у термін встановлений чинним законодавством та колективними договорами та сприяння невідкладному погашенню заборгованості із виплати заробітної плати працівникам галузей промисловості;

є) посилення вимог до власників за виконання інвестиційних зобов’язань, взятих у процесі приватизації.

1.3. Захист прав працівників на безпечні умови праці.

Профспілка та її виборні органи, проводять роботу, спрямовану на:

забезпечення роботодавцем усіх працюючих, незалежно від форм власності та господарювання підприємств належними, безпечними та здоровими умовами праці відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці, належним виробничим побутом, засобами колективного та індивідуального захисту, молоком та лікувально-профілактичним харчуванням, милом, мийними та знешкоджувальними засобами;
забезпечення належного рівня громадського контролю за охороною праці, безпечними умовами праці, об’єктивним розслідуванням і достовірним обліком нещасних випадків на виробництві, виконанням норм угод і колективних договорів з питань охорони праці;
збереження наявних на підприємствах оздоровчих пунктів, поліклінік, санаторіїв - профілакторіїв та забезпечення їх ефективної діяльності;
відстоювання (у відповідних органах) прав осіб, які потерпіли або отримали професійні захворювання на страхові виплати, передбачені законодавством, й на додаткові пільги і компенсації згідно з колективним договором;
реалізацію права профспілок на проведення незалежної експертизи рівня безпеки й умов праці, стану діючих виробничих об’єктів або тих, що проектуються чи будуються на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
виведення з експлуатації будівель споруд та інженерних мереж, що перебувають в аварійному стані, та становлять загрозу для життя і здоров’я працюючих;
участь у роботі комісій щодо прийняття в експлуатацію нових або реконструйованих виробничих об’єктів;
участь в опрацюванні та прийнятті нових, перегляді і скасуванні чинних нормативно-правових актів з питань умов та охорони праці;
дотримання термінів і порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці ;
реалізацію галузевих угод з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2016-2020 роки та програми навчання представників профспілок з питань охорони праці;
впровадження на всіх підприємствах системи управління охороною праці;
зниження рівня виробничого травматизму, професійних захворювань, поліпшення стану умов і охорони праці;
зменшення кількості робочих місць, на яких умови праці не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, повного надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;
подальше виведення жінок із шкідливих і важких умов праці та нічних змін;
підвищення якості навчання працівників, котрі вирішують питання охорони праці;
забезпечення ефективного контролю за організацією та якісним проведенням роботодавцями попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів у визначеному законодавством порядку;
здійснення громадського контролю за наданням у першочерговому порядку місць в оздоровчих закладах працівникам, які працюють у несприятливих та шкідливих умовах праці та закладання цих зобов’язань через колективні договори;
здійснення роботодавцями обов’язкових відрахувань до корпоративних та професійних недержавних пенсійних фондів за осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 і №2;
заохочення працівників до додержання безпечних умов на кожному робочому місці, підвищення їхньої відповідальності за особисте дотримання вимог охорони праці;
виконання працівниками Правил внутрішнього розпорядку та належного дотримання трудової дисципліни;
посилення взаємодії профспілок з центральними й місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами державного нагляду за охороною праці, Фондом соціального страхування України за охороною праці та іншими організаціями у створенні здорових і безпечних умов праці, профілактиці виробничого травматизму й професійних захворювань, захисті прав працівників з питань охорони праці;

збільшення в колективних договорах розміру відрахування роботодавцями виборним органам первинних профспілкових організацій на оздоровчу роботу (ст.250 КЗпП України) для профілактики захворюваності, забезпечення працівників путівками на санаторно-курортне лікування, які цього потребують відповідно до висновків лікарів.

1.4. Правовий захист членів профспілки

Метою правового захисту членів профспілки є здійснення контролю щодо дотримання трудового законодавства на підприємствах галузі в умовах ринкових перетворень, проведення профілактичних заходів недопущення порушень трудових прав та законних інтересів працівників і, в першу чергу, членів профспілки. Досягнення зазначеного проводити шляхом колективних переговорів при укладенні галузевих угод та колективних договорів, індивідуальних переговорів з відповідними службами та роботодавцями підприємств.

Разом з цим Профспілка буде:

добиватися законодавчого вирішення питання щодо обов’язковості укладення колективних договорів і поширення норм галузевих угод на всі підприємства незалежно від форм власності та господарювання;
ініціювати укладення на кожному підприємстві, установі, організації колективного договору для забезпечення належного захисту трудових та соціально-економічних інтересів працівників;
посилювати вимогливість до сторін переговорів щодо своєчасної та повної реалізації норм колективних договорів та галузевих угод, інформувати працівників про результати їх виконання, в тому числі через засоби масової інформації;
брати участь у підготовці нормативно-правових актів соціально-економічного характеру, що видаються органами державної влади та управління;
надавати членам профспілки необхідну правову допомогу, представляти їх інтереси у судах та органах державного управління;
надавати методичну допомогу профорганам у запровадженні заходів соціального характеру в ході адоптації економіки України до Євроінтеграційних процесів і заходів України щодо забезпечення захисту трудящих відповідно до стандартів і практики ЄС;
поглиблювати співпрацю профорганів з органами Державної служби України з питань праці;
пропагувати правові знання, проводити навчання членів профспілки і профспілкових представників з питань законодавства про працю;

брати участь у розробці на державному рівні програм, законів України щодо створення умов для стабілізації вітчизняного виробництва, розвитку галузей промисловості;

2. Удосконалення організаційної та фінансової діяльності Профспілки

Організаційно-фінансове зміцнення Профспілки, всіх її структурних підрозділів було і залишається одним із основних напрямів діяльності.

Для удосконалення організаційної розбудови Профспілки, зміцнення її ролі та авторитету, розвитку демократичних засад у профспілкових організаціях спрямувати дії профспілки на:

2.1. організаційне зміцнення, запорукою якого є:

обов'язкове виконання Статуту профспілки, прийнятих рішень Шостого з їзду профспілки, виборних органів всіх рівнів та контролю за їх виконанням, реалізації положень Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";
посилення ролі профспілкових організацій у суспільстві, здатності їх виборних органів вести з роботодавцями конструктивний діалог на користь інтересів працівників;
удосконалення структурної побудови профорганізацій, запровадження інституту профспілкових представників з наданням їм повноважень виконавчих органів;
зміцнення виконавської дисципліни, забезпечення результативності рішень виборних органів і посилення персональної відповідальності керівників профорганів за їх виконання;
забезпечення єдності, солідарності дій профспілкових організацій, здатності їх гідно представляти і захищати інтереси членів профспілки;
посилення мотивації профспілкового членства, проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи серед новоприйнятих на підприємства, зокрема молоді, залучення до членів профспілки усіх працюючих на підприємствах, в організаціях та установах;
координація дій профспілкових організацій з метою збільшення їхньої чисельності, надання практичної допомоги у створенні первинних організацій профспілки на новоутворених підприємствах;
активне залучення членів Центральної Ради профспілки до діяльності постійних комісій і робочих груп, забезпечення їх участі в підготовці рішень виборних органів;
взаємне інформування вищих за рівнем виборних органів і профкомів про виконання завдань, передбачених Статутом та Основними напрямами дій Профспілки;
забезпечення активної участі членів профспілки у діяльності первинних профорганізацій, у підготовці і проведенні профспілкових зборів і конференцій, колегіальності й гласності в роботі виборних профспілкових органів усіх рівнів;
активізації роботи постійних комісій профкомів з різних напрямів профспілкової роботи, інформування членів профспілки про прийняті виборними органами рішення та хід їх виконання;
удосконалення форм і методів організаційної роботи для створення позитивного іміджу Профспілки, узагальнення і поширення кращого досвіду роботи профспілкових організацій;
розробка заходів, які б дозволяли попереджувати та оперативно реагувати на незаконні (рейдерські) напади на виборні органи Профспілки;
поліпшення інформаційної діяльності профорганізацій, удосконалення системи внутрішніх інформаційних зв’язків на базі сучасних комп’ютерних технологій;
підтримка курсу на відкрите конструктивне, взаємовигідне співробітництво з національними, регіональними та міжнародними профспілками і профцентрами;
вивчення та використання міжнародного досвіду профспілкової діяльності впливових профцентрів та профоб’єднань, в тому числі Глобального союзу IndustriALL, членом якого є Профспілка.

2.2. кадрову політику, профспілкове навчання шляхом:

забезпечення представництва у складі виборних органів профспілкових організацій досвідчених, всебічно підготовлених працівників, здатних кваліфіковано відстоювати права та інтереси членів профспілки;
залучення молоді та жінок до профспілкової діяльності, захист їх прав, підвищення їхньої активності та зацікавленості у профспілковій роботі. Активізації роботи Молодіжної ради ЦР профспілки та молодіжних рад і комісій в обласних і первинних організаціях;
створення дієвого резерву на посади виборних профспілкових працівників, оновлення керівного складу профспілкових органів усіх рівнів;
запровадження цілісної системи підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації профспілкових кадрів і активу, постійне поліпшення якості профспілкового навчання, розширення мережі шкіл профспілкового активу, максимального охоплення навчання членів профспілки;
підвищення престижності роботи у Профспілці, надання додаткових пільг і соціальних гарантій профспілковим працівникам, запровадження дієвих механізмів захисту та підтримки ветеранів профспілкового руху.

2.3.фінансової політики та фінансової дисципліни:

Спрямувати дії профспілки на:

фінансове зміцнення профспілкових організацій;
активізацію роботи щодо зменшення навантаження на профспілкові бюджети, зокрема, шляхом фінансування окремих заходів за рахунок коштів роботодавця;
забезпечення систематичного та в повному обсязі виконання фінансових зобов'язань зі сплати членських внесків відповідно до Статуту профспілки;
здійснення суворого обліку з надходження та використання профспілкових внесків;
підвищення ефективності роботи контрольно - ревізійних комісій;
створення соціальних фондів, діяльність яких спрямована на допомогу членам профспілки та їх сімей.

Прикінцеве положення

“Основні напрями дій Профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2016-2020 роки” є програмним документом на період між з’їздами, який спрямований на посилення мотивації профспілкового членства, захист конституційних прав і гарантій працівників, удосконалення внутріспілкових відносин та є обов’язковими для виконання усіма профспілковими організаціями.